Європейські банки не прийшли на зустріч Демчишина з віце-президентом Єврокомісії Шефчовичем тому, що вони чудово розуміють, що «Нафтогаз України» не має перед європейськими покупцями газу ніяких зобов’язань, отже, він комерційно не зобов’язаний за допомогою додаткових закупівель газу підтримувати газпромівський експорт. Це має зробити сам «Газпром»: розмістити газ у підземних сховищах України, заплативши за його закачування, зберігання й підйом. Але «Газпром» не хоче цього робити. А Єврокомісія замість того, щоб чинити на нього відповідний тиск, в усякому разі хоча б докорити йому, умиває руки і, як у нас говорять, ні пари з вуст, щоб не дратувати «Газпром». Звісно, ніхто не знає, якою буде наступна зима. Але забезпечувати транзит за будь-яку ціну, та ще й купуючи газ не в кого-небудь, а в російського «Газпрому», у країни-агресора, — це занадто. Я не думаю, що в цьому питанні нам слід бігти попереду паровоза й дуже добиватися. Європейці мають розуміти: якщо вони не допоможуть нам із закупівлею газу, а зима буде дуже холодною, то Україна в першу чергу забезпечуватиме газом своїх громадян і не турбуватиметься з приводу чиїхось проблем.