ВСЯ АРГУМЕНТАЦІЯ РОСІЙСЬКОЇ СТОРОНИ - ВІД ЛУКАВОГО
- Михайле Михайловичу, якщо врахувати традицію зимових війн, коли Росія демонстративно танцює навколо газового вентиля, погрожуючи перекрити його нам, остання новина викликає певні приємні відчуття. Припинити імпорт - це не зимове рішення Росії, а літнє рішення України. Це ми припинили імпорт влітку, а не вони взимку. Рівень наших запитів - орієнтовно 200$ США за тисячу кубометрів - відповідає ринковим реаліям?
- Минулорічна газова блокада з боку «Газпрому» з 16 червня по 11 грудня, коли ми 180 днів не отримували газу від «Газпрому» нас загартувала та показала, що ми можемо спокійно обходитися у літній період без постачань газу з Росії. Ми зробили висновки і з урахуванням того, що цінова пропозиція для нас була неадекватною, наступний крок - до припинення імпорту від «Газпрому» - був абсолютно логічним. На мою думку, за будь-яких інших рівних умов, ми взагалі не повинні платити агресору.
Тепер щодо ціни. Не думаю, що ціна на газ у третьому кварталі повинна дорівнювати ціні другого кварталу. Коли ми поглянемо на динаміку падіння цін на нафту минулого року і згадаємо, що динаміка цін на газ повторює динаміку цін на нафту із запізненням на 9 місяців, то якраз у четвертому кварталі минулого року, який є визначальним для газових цін у третьому кварталі цього року падіння ціни на нафту було найбільшим. Тож і ціна на газ має бути найнижчою. І вона ніяк не може дорівнювати ціні попереднього кварталу.
Тут уся аргументація російської сторони - від лукавого. Вони зробили маніпуляції з цією так званою знижкою, тобто з тим, що є знижкою в уявленні російської сторони. А це ж не знижка, це експортне мито. У формуванні пропозиції для нас тут визначальною є динаміка цін на газ на європейському ринку, і відповідно, навіть за інших рівних умов, (якщо б ціна запропонована «Газпром» віддзеркалювала рівень цін на газ на європейському ринку), «Нафтогаз» мав би віддати перевагу імпорту з джерел, не пов'язаних із агресором.
- Третій квартал – це той час, коли триває закачка газу у підземні газосховища? Чи маємо де ми його брати?
- Ці проблеми не повинні і не будуть перешкоджати закачці, ми будемо проводити її.
- А газ де будемо брати?
- Там, де і раніше. Частина - це газ власного видобутку, частина - реверс. Крім того, це бачення «Газпрому», що ми повинні закачати у сховища газ під зав'язку, нам це не потрібно. З урахуванням того, який обсяг транзиту він через нас забезпечує, і того, що Росія мінімізувала і має намір ще скоротити, у нас нема необхідності робити закупівлі газу більші, ніж були минулого року. На сьогодні у наших газосховищах 11,6 млрд кубів газу. Тому щоб закачати ще 5-6 млрд кубів протягом трьох місяців, що залишилися до початку відбору газу, часу більш ніж достатньо. Але якщо хтось побоюється у Москві чи Брюселі, то вони можуть закачати свій газ і скористатися нашими сховищами. Відповідальність перед європейськими клієнтами лежить виключно на «Газпромі». Україна не є стороною двосторонніх контрактів. Але у них мова йде про те, щоб ми купили та закачали газ, щоб «Газпром» міг заробити на нас. Якщо «Газпром» турбується, нехай закачує газ, платить нам, так було до 2008 року. Тепер їхня реакція свідчить про те, що «Газпром» знову намагається показати Україну непередбачуваним партнером. Ми півроку обходилися без російського газу. І незважаючи на гарячий сценарій, на два серйозні диверсійні акти на нашій ГТС, жодних збоїв та зникнень газу у наших газосховищах не відбулося. Це значить, що ГТС України навіть у бойових умовах працює без будь-яких збоїв. Ми працюємо, не дивлячись на масовану пропагандистську кампанію з боку «Газпрому». Тому для чого поспішати приставати на невигідну ціну.
У НАС Є КОНКУРЕНТНІ ПРОПОЗИЦІЇ ВІД ДЕСЯТКА ІНШИХ КОМПАНІЙ
- Газпром заявляв, що ми двісті мільйонів нібито повинні заплатити за те, що вони постачають газ у так звані «ЛНР» і «ДНР».
- Ні, ніхто це оплачувати не буде. Відповідних контрактних зобов'язань немає, а те, що росіяни роблять там сепаратно з окремим підрозділом «Укртрансгазу», який не має на це повноважень, то це питання їхніх втрат і збитків.
Зараз росіяни обрали такий «ціновий» варіант відмови, знаючи, що він буде неприйнятний для нас, наступного разу можуть відмовитися бо, мовляв, у нас є так званий «борг» за постачання на окуповані території. Торік теж, перш ніж ми домовилися, було одинадцять зустрічей. Цього року це лише друга.
Звісно, коли я кажу про багато раундів переговорів, то маю на увазі, що під час кожного такого раунду росіяни намагатимуться відмовитися від якогось конкретного результату, навіть закріпленого підписаним протоколом. Не виключено, що вони будуть іти шляхом торпедування тристороннього формату, тиснучи на слабкодухих європейців. Припускаю, що європейці перед новим сезоном будуть тиснути на Україну або формалізувати домовленості з РФ навіть за рахунок української сторони. Зараз росіяни поглянули, як європейці тиснуть на Україну у питанні Мінських угод, незалежно від того, що там виконала Україна, а як виконують свою частину вони. Коли росіяни побачили, що навіть у виконанні мінських угод Європа більше тисне на Україну, ніж вимагає від Росії, то зрозуміли, як вибудувати тактику у газових питаннях. Мовляв, дві зими були теплих, ця може бути холодно, тож думайте і визначайтесь.
- Ми вже і призабули про одинадцять раундів минулого року. Таким чином, час для торгу є?
- Звісно. Ми не повинні вестися на ці умови. Тим більше, що для «Газпрому» проблема грошей є важливою, а газ ми купуємо за передоплатою. Себто, є гроші, заплатили - купили. Нема грошей - нема про що казати. Який зміст поспішати? У нас є конкурентні пропозиції від десятка інших компаній. Були б гроші. Технічні можливості вже зараз дозволяють нам відмовитися від постачань з Росії.
У нас загальні потужності з реверсу - десь 21,6 млрд кубів на рік, у той час коли загальний імпорт минулого року склав більше 19 мільярдів кубів. Тому цифри свідчать, що ми можемо відмовитися від російського газу, але цього ніхто робити не буде. З-поміж іншого і через те, щоб не дратувати лякливих та полохливих європейців. Але нав'язувати нам свої цінові умови за обставин, коли у нас є конкурентноздатні пропозиції, не потрібно. Така поведінка «Газпрому», диктат ціни, пов'язана не з бізнес-логікою, а з відповідною директивою Кремля, яку вони отримали через те, що проти Росії з боку Канади та США введено додаткові санкції до держкомпаній, під які підпали «Газпром» і «Роснефть». Штати ввели санкції, а росіяни вирішили: раз так, то ми у відповідь потріпаємо нерви. Вони розуміють, що європейці також із часом можуть приєднатися до санкцій. Тож «Газпром» знаючи, що європейці більш лякливі, вирішив піти на багатораундову гру під назвою «переговори з Україною щодо газу».
Лана Самохвалова, Київ.
