Якось у розмові з колишнім послом США в Україні я звернув увагу на недостатньо переконливу позицію представників США у Віденському суді, що дозволило Фірташу та його ОПГ (організованій політичній групі) тимчасово тріумфувати й послужило основою для припущення, що США умивають руки у цій справі. На що посол зауважив, що у США доведуть цю справу до логічного кінця, позиція Мінюсту США лишиться незмінною за будь-яких обставин.Тепер це підтверджується....
Чим цікавий Фірташ для США? Передусім, він вмістилище не просто інформації, а практичних методів роботи Кремля, російських спецслужб у зв'язці з міжнародною організованою злочинностю не тільки в Україні і проти України, але й проти Європи зсередини Європи. Механізм функціонування "чорних скриньок" в швейцарському кантоні Цуг був описаний мною разом з колегою Olexandr Malynovsky та нашим словацьким партнером Alexander Duleba ще у 2011 році у нашій спільній роботі: http://geostrategy.org.ua/images/UA_SK_CH-book_ukr.pdf
У розділі 3.1.7. "РУЕ forever?" на стор. 75-79 описано універсальний механізм роботи Росії на прикладі "РосУкрЕнерго". Тоді ми тоді акцентували увагу: "Викладена вище історія відносин між Україною та РУЕ має бути уважно проаналізована Європейським Союзом та його державами-членами. Схема РУЕ клонована в європейських проектах російського монополіста. Там же, у швейцарському кантоні Цуг, працюють офіси компаній-девелоперів російських газових потоків, причому на відміну від РУЕ, де «Газпром» мав формально паритетне партнерство (50:50), у випадку Nord Stream, South Stream, Shtokman Development, він має 51%, себто, контрольну частку. Швейцарські офіси розподіляють і фінансові потоки тільки но розпочалась робота над проектами. Згода окремих західно-європейських країн на ці сумнівні з економічної точки зору проекти насторожує і змушує задуматися про те, чи не перевищив критичної позначки рівень корупції у Берліні, Римі та Парижі".
Як сказав Сорос вже майже три роки тому - Європа спить. А США не сплять. Тому мандрівка Фірташа до США в один кінець з перспективою отримати років зо 500 в'язниці (а може скостять років до 150-ти за співпрацю зі слідством) стає як ніколи раніше реальною. Тільки на відміну від Лазаренка, його може чекати не такий оптимістичний фінал. Живим там він не потрібен ні Пу у Росії, ні різним шрьодерам у Європі, ані деяким діячам з нинішніх кіл, наближених до адміністрації Трампа. Ну а про наших діячів, починаючи від Кучми-Пінчука-Медведчука й закінчуючи нинішніми "шоколадними зайцями" й говорити годі. Вони будуть щасливі, якщо з Фірташем трапиться щось подібне, як нещодавно з Чуркіним.
Здається мені, що фірташевські дзвони скоро задзвонять й по Ахметці з Пінчуком...
