У своєму виступі на дискусійній панелі з проблематики енергетичної безпеки, М. Гончар підкреслив, що Європейський Союз і Україна пов’язані енергетичним законодавством, створеним в ЄС, яке тепер імплементує Україна в ході реформ. При цьому важливо, щоб сам ЄС поважав положення Третього енергетичного пакету й уникав наданню переваги двостороннім зв'язкам з Росією на шкоду спільному енергетичному ринку ЄС та асоційованим відносинам з Україною. 28 жовтня 2016 року, коли Єврокомісія прийняла рішення на користь "Газпрому" щодо можливості максимального використання ним газопроводу OPAL, символізує "клінічну смерть" ЄС. Інституція ЄС спрацювала на користь країни, що не є членом й на шкоду країні-члену Польщі та асоційованому партнерові Україні. "Просування "Північного потоку - II" як "економічно обгрунтованого проекту", є частиною масованої російської пропаганди й гібридної війни проти Європи. Європейський Союз має нагальну необхідність в де-шрьодерізації європейської політики задля досягнення енергетичної та політичної безпеки в Європі", - зазначив М. Гончар.
У свою чергу, М. Кацулані запропонував реанімувати проект Міжмор'я, щоб відреагувати на невдоволення європейських громадян діяльністю європейських інституцій та ЄС в цілому. "Польща має унікальну можливість очолити Альянс держав-членів ЄС з Центрально-Східної Європи, від Балтії до Чорного моря та Адріатики, який міг би врівноважити гегемонію Німеччини і Франції та створити більш рівноправну Європу, якій, при цьому, могли б довіряти громадяни. Міжмор'я також має сприяти тому, щоб європейські країни, які не входять до Євросоюзу, такі як Україна та Молдова, досягли європейських стандартів, як з точки зору економіки, добробуту, соціальних прав, так і стали б членами великої Європейської родини" - відзначив М.Кацулані.
Подією Форуму стала презентація книги «Росія, Україна і ми» Александра Дулєби, керівника Дослідницького центру Словацької асоціації зовнішньої політики, давнього партнера українських центрів «Стратегія ХХІ» та «Номос». А.Дулєба акцентував увагу на тому, що ЄС протягом трьох десятиліть розвивався і розширювався, бо він був привабливим для європейців. В ЄС були прийняті країни, що звільнилися від фашистських режимів – Іспанія та Португалія, посткомуністичні країни Центральної Європи, на черзі – балканські країни. Поширення європейської мрії на схід зупинила російська агресія проти України. Вона є екзистенційним викликом для ЄС.
