На нинішньому етапі сподіватися лише на успіх дипломатії не варто - у протистоянні з агресором відкидати військовий компонент було б наївно та безвідповідально, переконаний експерт. «Дипломатичні зусилля потрібні, але вони проти гармат - нерівнозначний інструмент», - сказав він. На переконання Гончара, надзавдання для України та її союзників сьогодні - змусити Росію прибратися з України, включаючи і Кримський півострів. «Потрібно виходити з того, що тільки воєнним шляхом, тобто організованим збройним опором, необхідно протистояти загарбнику аж до витіснення з нашої території», - сказав він.
Падіння ціни на нафту ефективніше санкцій.
Одним із основних фронтів протистояння, окрім воєнного, експерт вважає економіку, зокрема енергетику. На енергетичному фронті президент Центру глобальних досліджень «Стратегія ХХI» виділив три основних напрями дій. Два з них мають задіяти ефективну дипломатію на основі координації з США та європейськими країнами, третій - концентрація внутрішніх ресурсів.
Перший напрям передбачає передусім посилення санкцій проти Росії, особливо що стосується енергетичної сфери. «Коли ми ведемо мову з союзниками про санкції, то варто нагадати, що поза ними досі залишається основне джерело наповнення бюджету РФ - продаж енергетичних ресурсів, зокрема, нафти, нафтопродуктів, газу, вугілля й електроенергії, що становить 70% надходжень до російської казни», - зазначив експерт. У зв'язку з цим, вважає Михайло Гончар, колишньому єврокомісару, віце-президенту Єврокомісії відповідальному за енергетику Гюнтер Оттінгеру можна давати звання Героя Росії за те, що його зусиллями ці п'ять позицій були виведені з режиму санкцій. Саме тому Росія відчуває лише дискомфорт, основні статті її доходів захищені, наголосив експерт.
Коли йдеться про посилення санкцій, Євросоюзу потрібно передусім розпочати поступове скорочення імпорту російських енергоресурсів. «Обмеження постачання у кілька відсотків з поступовим їхнім заміщенням», - сказав експерт. Така модель використовувалася, коли ухвалювалося рішення про введення санкцій проти Ірану. Тоді багато європейців говорив, що це неможливо. Пізніше переглянули позицію, оцінили і знайшли спосіб замістити, при цьому Європа не зазнала збитків. Зрештою консолідоване рішення було знайдене. Саме такий підхід президент Центру глобальних досліджень «Стратегія ХХI» вважає новим напрямом для роботи української дипломатії.
Енергетичний союз не повинен обмежитися ЄС
Другий напрям, на думку експерта, конструктивна співпраця з ЄС у форматі Вишеградської групи. Потрібно активізувати співробітництво з реалізації проектів по розширенню енергетичних інтерконекторів з тим, щоб підвищити рівень енергетичної безпеки України та її сусідів зі складу ЄС. У цьому контексті формат Вишеградської групи є прийнятний і взаємовигідний як для країн-членів цього об'єднання, так і для України, переконаний Гончар. За його словами, Україна має підземні сховища газу, які можна використовувати у загальній системі безпеки газопостачання для країн Вишеграду.
З іншого боку, на порядку денному ЄС сьогодні стоїть реалізація питання щодо створення енергетичного союзу. Ідея була ініційована прем'єр-міністром Польщі Дональдом Туском, який став головою Європейської ради. На думку експерта, Україні важливо довести Брюсселю, що Енергетичний союз має бути створений не лише в рамках ЄС, а в межах Євросоюз + Енергетичне співтовариство (тобто плюс Україна, Молдова, країни Балканського регіону та Грузія). Тут дуже перспективною платформою є українсько-словацька співпраця в газові сфері, особливо на тлі абсолютного порозуміння між НАК «Нафтогазом» і словацьким «EU- stream», переконаний Гончар.
Росія готує провокації на енергетичному фронті
Третій напрям внутрішній - витримати зимовий період з огляду на можливі дії з боку Москви у відповідь на крах геополітичної стратегії Путіна зі створення безтранзитних систем енергопостачання до Європи. У цьому контексті варто очікувати подальших провокацій, обмежень, спроб з дестабілізації енергетичних систем, зокрема, Об'єднаної енергосистеми. Це може бути припинення постачання вугілля, електроенергії, транзит газу тощо, вважає експерт. На його переконання, після зимового сезону перед Україною стоятиме не менш фундаментальне завдання - створення запасів на наступний період. «Його виконання може бути анітрохи не легшим від того, яке виконував український уряд на зимовий сезон 2014-2015 рр.», - зазначив Михайло Гончар, додавши, що новообраному урядові вже зараз потрібно думати над поповненням запасів і над створенням резерву, а також реформувати енергетичний сектор.
Джерело: Укрінформ
