Підвищення акцизів на паливо матиме негативний вплив на усю економіку

 

Андрій Чубик в інтерв'ю "Голосу столиці" про небезпеку необдуманого підвищення акцизів на пальне.

Минулого тижня у ЗМІ з'явилася інформація про підвищення акцизного збору на паливо. При цьому підняти податок на бензин і дизпаливо, що ввозяться в Україну, планується одразу вдвічі. А отримані кошти хочуть відправити на ремонт доріг.

Реакція громадськості не забарилася. Автомобілісти і автозаправні мережі підняли тривогу першими. Вони вимагають від держави посилити контроль якості доріг і бензину, а не піднімати акциз. Так само швидко відреагувала і влада. Микола Азаров вже наступного дня заявив, що уряд наразі не приймав рішень з цього приводу.

«Голос Столиці»: Чи дійсно уряд планує підняти акциз на паливо?

Андрій Чубик: Наскільки ми бачимо зі ЗМІ і з інших компетентних джерел, ця ідея висувалася не Кабміном, а «Автодором» і одним з міністерств, Мінфіном. Однак немає диму без вогню, тому, скоріш за все, такі плани дійсно були і певні проекти були надіслані на розгляд, імовірно, і в Кабмін.

«Голос Столиці»: Якщо у Кабміні приймуть цей документ, а потім він пройде Верховну Раду, то цей механізм запрацює. Ви вірите, що цей законопроект буде прийнято?

Андрій Чубик: Мені хотілося б вірити, що на якомусь етапі, або на етапі Кабміну, або на етапі Верховної Ради, спрацює здоровий глузд і таке суттєве підвищення податку не відбудеться. Адже усе це матиме дуже негативний вплив на всю економіку, оскільки майже усі галузі залежать від транспортної складової.

«Голос Столиці»: Яка буде реакція ринку на прийняття документу?

Андрій Чубик: Реакція буде традиційною. Якщо зростають ціни на бензин – одразу падає попит. Люди сподіваються, що це тимчасово, використовують свої резерви, але потім відбувається поступове нарощування споживання. І, відповідно, усі витрати, які несуть виробники і транспортні компанії, лягають на кінцевого споживача.

«Голос Столиці»: Якщо за місяць стане відомо, що ціни виростуть, чи не почнуть наші водії скуповувати бензин по старій ціні?

Андрій Чубик: Це буде логічний і правильний крок наших людей, які за багато років звикли до ощадливості. Але я думаю, тут буде двовимірний процес: по-перше, люди спробують трошки запастися, а по-друге, самі компанії будуть намагатися притримати наявні в них обсяги для того, аби потім зіграти на підвищенні ціни і отримати додаткові прибутки.

«Голос Столиці»: А чи обґрунтоване це підвищення? Чи відповідає якість тому збільшенню вартості пального, яке нам пропонують?І чи є взагалі якась система контролю якості?

Андрій Чубик: Загальнодержавної системи контролю немає. Є елементи контролю, які виконують власники окремих АЗС. Що стосується обґрунтованості і збільшення податку, то тут є велике питання. За офіційною інформацією, яку оголошували останніми днями, Міндоходів заявило, що за перший квартал обсяги надходжень від акцизного збору впали приблизно до 1,6 мільярда. Тут, звісно, треба врахувати, що це традиційний спад, оскільки у перший квартал року, як правило, спостерігається спад споживання. Але якщо ми навіть візьмемо 1,6 мільярда, помножимо на 4 квартали, в нас вийде 6,4 мільярда. На дорожні витрати у бюджеті закладено 4,4 мільярда. І в нас є цифра, яку оголосили представники «Укравтодору». Їм потрібно 5,1 мільярда. Ми знаємо, що коли дискутувалося питання акцизного збору, то уряд обіцяв, що основна його маса піде на те, аби ремонтувати і будувати дороги. Ми бачимо, що за підсумками року сума складе 6,4 мільярда, тобто сума, достатня навіть за бажаннями «Укравтодору» для того, аби проводити ефективні роботи. Звісно, проблема не в тому, які кошти їм потрібні, а в тому, як вони їх витрачають, і яка якість їхніх робіт на дорогах. А вона залишає бажати кращого!

«Голос Столиці»: За оцінками директора Консалтингової групи «А-95» Сергія Куюна, літр бензину через таке підвищення може подорожчати на 2 гривні, дизпаливо - на 50 копійок. «Укравтодор», у свою чергу, каже про подорожчання лише на 10-15 копійок. Чиї розрахунки вірні, і чи є у вас свої розрахунки?

Андрій Чубик: Я не пробував рахувати, базуючись на достатньо поки що віртуальних відомостях про плановане підвищення. Але я думаю, що правильна цифра, як завжди, десь посередині. Знаючи наші реалії, скажу, що власники і ті, хто отримують прибуток, будуть намагатися його максимізувати. Я думаю, можливо буде підвищення до 1 гривні. На жаль, конкретних розрахунків в мене наразі немає.

«Голос Столиці»: Чи ефективний нинішній механізм контролю якості ввезеного палива? Чи завжди водії знають, що саме заливають в бак свого автомобіля?

Андрій Чубик: На наших АЗС це, як правило, неможливо дізнатися. І ми можемо орієнтуватися лише певною мірою на представників компаній. Вважається, що міжнародні компанії мають трошки якісніше пальне, оскільки вони турбуються про свій імідж не лише в Україні, але й за кордоном. І короткочасні прибутки не можуть перекрити їхні іміджеві збитки на інших ринках.

«Голос Столиці»: Чи можна перевірити якість палива взагалі? Можливо, існує якась приватна фірма, яка цим займається.

Андрій Чубик: Теоретично, кожен водій може взяти пробу того, що він залив, і віднести до відповідної лабораторії. Я зараз не готовий назвати конкретні лабораторії, але це можливо.

«Голос Столиці»: Багато питань останнім часом виникає навколо так званого «альтернативного палива». Давайте поговоримо про нього. Які воно має плюси, а які мінуси?

Андрій Чубик: Як правило, під альтернативним паливом розуміють нові різновиди палива, що пропонуються на ринку. Це, наприклад, біодизель. Це паливо, яке отримують з рослинної сировини, і воно вважається відновлюваним. Тобто наступного року його основу знову вирощено. І та кількість вуглекислого газу, яка потрапляє в атмосферу, наступного року буде знову відібрана рослинами і перетворена на біопродукт. Тому такі продукти вважаються більш екологічно дружніми.

«Голос Столиці»: Якщо говорити про вміст біоетанолу в бензині, то який відсоток цього вмісту є критичним?

Андрій Чубик: На даний час до бензинових фракцій традиційно додають відповідні добавки на рівні 30%. Як правило, це дозволяє досягти нормальної якості бензину і не шкодить автомобілеві у технічному плані. Якщо ми говоримо про наш ринок, то в нас є дуже специфічний його сегмент – тіньовий, у простонародді - «бодяга». Це світлі нафтопродукти, які виготовляються без дотримання технологій. Туди заливається набагато більше пересадок, різноманітних аддитивів, які дозволяють досягти високого октанового числа, але є шкідливими для двигуна автомобіля з хімічної точки зору. Тому говорити про те, що ми маємо якийсь виважений рівень і його дотримуються, досить важко.

«Голос Столиці»: З наступного року весь проданий в Україні бензин має містити не менше 5% біоетанолу, а з 2016 вже не менше 7%. Таке нововведення позначиться на ціні палива?

Андрій Чубик: Тут ми говоримо про так звану екологічну складову бензину. Вона має вводитися додатково безвідносно того, що в нас є зараз. Частково вона заміщатиме технічні добавки, які зараз традиційно доливаються до бензинових фракцій. А щодо ціни, я вважаю, що цінові коливання будуть не дуже великими, оскільки в нас є велика сировинна база для його виробництва.

«Голос Столиці»: Зараз в Україні діє закон, який дозволяє не платити податки з нафтопродуктів, якщо у них є 30% спиртовмісних сполук. Як це позначилося на ринку палива? Чи не використовується ця норма у тіньових схемах?

Андрій Чубик: Мені важко сказати про конкретний вплив цього закону на ринок палива, оскільки, як правило, наш ринок діє за дещо іншими схемами – тіньовими. В нас є два сегменти ринку: внутрішнє виробництво нафтопродуктів і імпорт. Що стосується імпорту, то він обкладається зборами і тут відбуваються найцікавіші речі. Якщо при перевезенні через кордон продуктів, які мають відношення до нафтопродуктів, оголошується, що це напівфабрикати, які будуть дальше використовуватися для виготовлення кінцевого продукту, то вони не обкладаються податком. Відповідно, саме такі схеми використовуються при перетині нашого кордону і на них заробляють. Оскільки, не маючи акцизного збору на кордоні, потім цей же бензин без усякої переробки потрапляє на АЗС, а кінцеві споживачі платять по повній. Відповідно, акцизний збір, який мав би йти у державний бюджет, просто присвоюється власником АЗС.

До слова, сьогодні київські автомобілісти вирушили в автопробіг на знак протесту із планами влади підняти акцизний збір на паливо. Активісти вимагають від уряду замість підвищення цін на бензин уважніше стежити за фінансуванням ремонту доріг.

Читали 11654 разів