У ході дискусії за участю українських експертів у сфері енергоефективності та відновлювальних джерел енергії були обговорені наступні питання: фактори, які визначають технічні параметри та вартість опалення в Україні в багатоквартирних та приватних будинках; стратегії забезпечення вартості опалення на прийнятному рівні; способи формування економічної та екологічної свідомості громадян; стимули та перешкоди на шляху реформування систем теплопостачання; кондиціонування як різновид послуг для споживачів та шляхи забезпечення економного, ефективного й екологічного використання.
Оскільки опалення і кондиціонування є одним із найбільш важливих сегментів енергоспоживання громадянами України, оскільки він визначається бажанням людини підтримувати комфортні для життя умови з одночасним прагненням до скорочення витрат на їх оплату, учасники дискусії обговорили стан та тенденції подальшого розвитку цього сегменту.
Президент Центру глобалістики «Стратегія ХХІ» Михайло Гончар відзначив, що важливо зрозуміти глибинні підходи у поведінці людей, коли вони роблять вибір енергоносіїв, технологій, способів споживання енергоресурсів чи приймають рішення про використання енергоефективних й енергозберігаючих технологій. Він наголосив на необхідності враховувати регіональну енергетичну диференціацію в Україні, наявність місцевих енергоресурсів (міксоване паливо, сонячна енергію, деревина, вугілля, торф тощо), а також на важливості пошуку нових способів оптимізації їх використання.
Керівник міжнародних програм Центру глобалістики «Стратегія ХХІ» Віталій Мартинюк у вступній доповіді поінформував учасників круглого столу про результати експертної дискусії, проведеної Центром 13 жовтня на означену тематику. Він, зокрема, довів визначені фактори, які впливають на поведінку споживачів у виборі способів та технологій енергозбереження й енергоефективності.
Експерт Микола Політикін звернув увагу, що в українському суспільстві все більше проглядаються та актуалізуються такі фактори як особистий, що виражається у психологічному прагненні до енергетичної автономності, та політичний, тобто перехід на використання альтернативних, на противагу природньому газу, видів палива, і це пов’язано із бажанням сприяти енергетичній самостійності України та відмовою оплачувати енергоресурси із країни-агресора – Росії.
Експерт з енергоаудиту Володимир Мамалига звернув увагу на те, що багато заходів з енергозбереження є досить простими та доступними, наприклад: установка додаткових дверей у під’їзді чи екранів на радіаторах опалення, герметизація вікон і дверей. Водночас, він відзначив важливість поінформованості населення, яка має починатись з навчання, перш за все, посадовців принципам енергетичної ефективності. У цьому ж руслі, активіст ГО «Екодія» Максим Бабаєв зазначив, що немає чіткої державної політики інформування населення про енергоефективні технології, а тому в цей процес мають все більше включатись громадські організації та бізнес.
Голова правління Центру партнерства та інновацій «Синергія» Андрій Сухорябов сказав, що державна політика є стимулюючим фактором у сферах ЕЕ та ВДЕ, але слід дуже ретельно враховувати місцеві особливості, в тому числі особливості експлуатації та обслуговування енергоефективного обладнання, та, відповідно диференціювати ринок в умовах його швидкоплинної трансформації.
Експерт Центру глобалістики «Стратегія ХХІ» Сергій Жук відзначив важливість питання власності, адже відчуття права власності має стимулює людину до впровадження енергоефективних технологій.
Підсумовуючи результати дискусії, учасники зійшлись на думці про очевидну відмінність поточної поведінки споживачів в Україні від поведінки споживачів в країнах ЄС, оскільки український споживач керується виключно фінансовим фактором, тоді як європейський споживач зважає більш виражено й на інші фактори, як екологія, розвиток країни і регіону, сприяння розвитку нових технологій. Втім, динамічні зміни на українському та європейському енергоринках визначатимуть зміну поведінки споживачів, що має своєчасно враховуватись у процесі визначення рушійних сил, які впливають на вибір енергоносіїв.
