Філадельфія – Бурити чи не бурити, здається драматичним питанням для президента Сполучених Штатів Барака Обами, ліберал-демократа, який одночасно забороняє та підтримує проведення бурових операцій в Сполучених Штатах.
24 січня адміністрація Обами запропонувала нові положення екологічного захисту для Національного Арктичного заповідника Аляски, в межах якого знаходиться крупне нафтове родовище у 12 мільйонів акрів (48,6 тис.км2), яке уряд Аляски вважає ключовим джерелом як для енергетичної безпеки так і для економічних доходів штату.
Рішення про продовження заборони на розробку родовища в межах Національного Арктичного заповідника Аляски було прийнято адміністрацією Обами на базі екологічних ризиків, таких як збереження заповідних територій та скорочення викидів парникових газів, яким президент Обама надає особливої уваги.
Однак уряд Аляски вважає Національний Арктичний заповідник майданчиком для стратегічного розвитку. Насправді, Аляска отримує 90% своїх державних доходів від енергетичної галузі, і двопартійна коаліція в Конгресі Аляски, що складається як з республіканців, так і з демократів, підтримує проекти з розвідки родовищ нафти і газу на нових територіях.
Екологічні обмеження, що накладаються адміністрацією Обами на Національний Арктичний заповідник Аляски змусили голову впливового Комітету у справах енергетики та природних ресурсів Сенату, Лізу Меркаускі, сенатора - республіканця від штату Аляска, заявити відкрито про свою опозиційність до президента.
Зокрема, пані Меркаускі критикує адміністрацію Обами за те, що той не відстоює інтересів Аляски і закликала Конгрес, на чолі з республіканцями в обох палатах, прийняти законопроект, який дозволить проведення нових бурових операцій у Національному Арктичному заповіднику Аляски, і в такий спосіб обійти будь-які президентські обмеження.
Опозиція сенатора Меркаускі президенту Обамі є останнім з епізодів тривалої боротьби між політиками Аляски та адміністрацією президента щодо енергетики та інфраструктурних питань.
Так, у квітні 2013 року адміністрація Обами відхилила пропозиції з реалізації запасної дороги з гравію через національний заповідник дикої природи Isembek, об’єкту інфраструктури, який законодавці Аляски вважали пріоритетом для промисловості штату протягом багатьох років.
Місцеві політики також були розчаровані через незгоду адміністрації Обами щодо реалізації трубопроводу, спроектованого для постачання природного газу з Північного схилу Аляски на Середній Захід.
В адміністрації Обами засвідчили свої наміри накласти вето на законопроект, який дозволяє реалізацію проекту нафтопроводу Keystone XL компанії Trans Canada, який Конгрес, швидше за все, прийме найближчим часом і відправить Обамі на стіл для остаточного затвердження.
Сенатор Меркаускі, поряд з республіканцями і демократами-центристами у Конгресі, активно підтримала реалізацію нафтопроводу Keystone XL, спрямованого на постачання канадської нафти щільних пісковиків з канадського штату Альберта на нафтопереробні заводи в Техасі через штати Монтана, Північна Дакота, Південна Дакота, Небраска, штат Іллінойс, Канзас, Міссурі і Луїзіана.
За словами пані Меркаускі та інших конгресменів, що підтримують Keystone XL, нафтопровід дозволить посилити енергетичну безпеку Сполучених Штатів, сприятиме зміцненню політичних і енергетичних зв'язків з Канадою, а також створить нові робочі місця.
Пані Меркаускі також стверджувала, що трубопровід Keystone XL допоможе Алясці, тому що він буде перекачувати канадську нафту з родовищ бітумінозних пісків, розташованих далеко від НПЗ західного узбережжя, куди наразі постачається нафта з Аляски.
Позиція пані Меркаускі на захист нафтопроводу була піддана різкій критиці з боку лідера Демократичної партії Аляски, Майка Венстрапа, який засудив пані Меркаускі і Республіканську партію Аляски у лобіювання інтересів канадської енергетичної галузі замість енергетичних інтересів Аляски.
Сполучені Штати готуються до експорту газу та нафти
Політична конфронтація між адміністрацією Обами і сенатором Меркаускі віддзеркалює напружені дискусії з питань енергетики в Сполучених Штатах, зокрема, вражаюче падіння світових цін на нафту змусили президента Обаму укріпитися на позиціях щодо захисту навколишнього середовища.
Тим не менш, адміністрація Обами уважно відноситься до вимог тих, хто закликає президента Обаму до більш жорсткої енергетичної політики. 2 лютого ц.р. Міністерство внутрішніх справ запропонувало безпрецедентний крок - відкриття шельфу Атлантичного океану від Вірджинії до штату Джорджія для буріння нафти і природного газу.
З одного боку, пропозиція може змінити п'ятирічну стратегію в галузі енергетичної політики, розроблену адміністрацією Обами, в якій зазначається заборона на нові бурові роботи на східному та західному узбережжях та був накладений мораторій на бурові роботи в Мексиканській затоці після вибуху на буровій платформі Deepwater Horizon компанії BP у квітні 2010 року.
З іншого боку, пропонований дозвіл на проведення бурових робіт відкриває перед США можливості розробляти нові нафтові і газові родовища та збільшити експорт енергоносіїв зі Сполучених Штатів на світовий ринок.
Завдяки видобутку сланцевого газу в Техасі, Огайо, Пенсильванії, Луїзіані та в інших регіонах, Сполучені Штати збільшили загальні обсяги внутрішнього видобутку.
Наразі, позитивне рішення Державного департаменту та Енергетичного департаменту США може в кінцевому підсумку дозволити адміністрації Обами схвалити лібералізацію експорту скрапленого газу на світовий ринок.
Для адміністрації Обами, лібералізація експорту газу є можливістю протистояти як зростаючій економічній потужності Китаю в регіоні АТР, а також допомогти Європі знизити залежність від поставок природного газу з Росії та Алжиру.
Кілька союзників Сполучених Штатів у всьому світі, такі як Індія, Південна Корея, Сінгапур і Великобританія, вже досягли попередніх домовленостей щодо імпорту скрапленого газ із США.
Крім того, Європейський союз, швидше за все, буде розглядати гарантії регулярних поставок СПГ з США в якості основного питання в переговорах щодо трансатлантичної угоди про вільну торгівлю, фіналізацію якої вимагають від Обами до кінця його мандату.
Matteo Cazzulani
Analyst of Trans Atlantic, Center Eastern European and energy issues
@MatteoCazzulani
