"Таке було, коли будували "Південний потік" і Єврокомісія разом з країнами-членами прийняла рішення в 2014 році, що він підпадає під регулювання європейського законодавства. І Путін сказав, що вони перестають його будувати", - заявила замгалви МЗС України.
За словами Михайла Гончара, зараз в ЄС ситуація принципово інша в порівнянні з 2014 роком щодо "Південного потоку".
"Там мова більше йшла про наземну частину "Південного потоку" на території країн-членів ЄС, а тут мова йде про розширення третього енергопакету на виняткові економічні морські зони. Чому з'явилося опір і серед європейських інституцій? Тільки європарламент займає чітку і однозначну позицію протягом всієї цієї епопеї з російськими потоками – "проти". А юридична служба Ради ЄС знайшла ноу-хау, придумала, що нібито води Балтійського моря в рамках вільних економічних зон регулюється конвенцією ООН з морського права з 82-го року. Тобто, нібито ніяке додаткове регулювання там не потрібно і відповідно третій енергопакет на дні морському Балтики теж не потрібен. І це розкололо Єврокомісію", – пояснив експерт.
За його словами, Єврокомісія зараз зайняла позицію вмивання рук.
"Я завжди кажу, що незалежно від того, буде побудований Північний потік-2 або не буде побудований, він вже свою справу щодо посилення розколу в рамках ЄС зробив. Якщо подивитися зараз, то "Північний потік-2" підтримується всього чотирма країнами ЄС: Австрія, Німеччина, Франція і Нідерланди. Решта країн-членів принаймні 10 з них категорично проти і це відома група десяти, які писали в 2016 році звернення на (главу Єврокомісії, – Ред.) Юнкера, глав держав і урядів. Ще 9 країн-членів не схвалюють цей проект, але і не займають активної позиції опору. Тобто, консенсусу немає, а, значить, проект не повинен реалізовуватися, але він реалізовується. Це системні виклики для ЄС, чим і користується Росія", - сказав Михайло Гончар.
Експерт підтвердив, що позиція Єврокомісії завадила реалізації "Південного потоку" і Росія тоді скасувала його.
"Я ретроспективно дивлюся на сьогоднішню ситуацію і бачу, що Росія зробила певний маневр. Так, вона скасувала "Південний потік", звинуватила Єврокомісію в неконструктивному підході, що блокує російський газ на європейському ринку, а вони такі хороші і хотіли поліпшити стан в Європі з газом. Але я думаю, що це був певний елемент гри в піддавки. Тобто, скасування трапилася в грудні 2014 року. А вже в 2015 році по суті з'явилися два проекти, замість одного: "Північний потік-2" і "Турецький потік", яких сумарно за своєю потужністю більше, ніж окремо взятого "Північного потоку". Там 63 млрд кубів потужність, а тут на обидва проекти 86. Тобто, якщо не вийшло одним проектом пройти, тоді розділили на два проекти і пішли індивідуальним підходом", – зазначив Михайло Гончар.
За його словами, важливо розуміти, що свою поразку в "Південному потоці" Росія змогла конвертувати в два потенційно нові проекти.
"Цей момент недооцінюється ні у нас, ні в Європейському союзі. Тому тут ситуація складається в тому, що проблематика пов'язана з надмірною активністю Росії в Європі в газовій сфері. І вона не стільки стосується теми газового бізнесу, скільки теми створення додаткових можливостей впливу і деформації ЄС зсередини ЄС", - сказав експерт.
Співдиректор програм зовнішньої політики та міжнародної безпеки Центру Разумкова Олексій Мельник, в свою чергу, припускає, що теоретично будівництво "Північного потоку - 2" може бути зупинено через внесення змін до газових директиви ЄС, які зараз обговорюються в ЄС.
"Михайло згадував глобальну європейську стратегію. Ви також згадали європакети 1,2,3. І там все дуже добре прописано. Але якщо розглянути ту ж глобальну європейську стратегію, то на папері все виглядає добре, а ось коли доходить до практики ... Звичайно, потрібно намагатися апелювати до документів, але при цьому не потрібно бути наївними до кінця: що якщо ми щось закладемо в документ, то це обов'язково спрацює", - сказав він.
