З іншого боку у Москви в Боснії і Герцеговині є дружня Республіка Сербська, через яку можна продовжувати розхитувати і без того нестабільний регіон. Тамтешній президент Мілорад Додік грає в небезпечну гру на національних почуттях етнічних сербів, які після балканських воєн в Боснії і Герцеговині відчувають себе в програші. Не дарма пару тижнів тому Foreign Policy Research Institute випустив доповідь, в якому детально описував причини можливого повторення реалізованого Росією сценарію на Донбасі в Боснії.
Чергова спроба дестабілізації
В середині березня європейські ЗМІ зарясніли заголовками про те, що "Боснія і Герцеговина може стати наступною Україною". Приводом послужила доповідь "На черзі у Росії Боснія: потенціал для насильства і кроки щодо запобігання" Foreign Policy Research Institute. На думку авторів, Росія вважає Західні Балкани частиною своєї глобальної стратегії зі зміни світопорядку. Продемонструвавши готовність використовувати військову силу, Москва перешкодила вступу Грузії і України в НАТО і ЄС. На черзі Західні Балкани - кандидати на вступ до Євросоюзу і Альянсу.
"Найбільш виражене російське втручання в Боснію відбувається в секторі безпеки Республіки Сербська. З російською підтримкою поліція і сили безпеки Республіки Сербської отримують підготовку і обладнання, як для армій. Порушуючи Дейтонські угоди, за останні два роки Міністерство внутрішніх справ Республіки Сербської набуло велику кількість військової зброї. Російські організації, такі як байкерський клуб "Нічні вовки" (з представництвами в Сербії, Чорногорії та Республіці Сербській), який відігравав активну роль в анексії Криму, допомагають формувати сербські націоналістичні воєнізовані формування", – йдеться в доповіді.
Дейтонські угоди, підписані в грудні 1995-го, поклали край війні в Боснії і Герцеговині, яка стала федерацією. Статус державного утворення Республіка Сербська отримала саме завдяки Дейтонським угодам: до листопада 95-го вона була самопроголошеною і невизнаною. Тепер же Республіка не тільки наділена всіма державними правами в федеративній (або навіть конфедеративній) Боснії і Герцеговині, а й є таким собі російським анклавом Західних Балкан.
За словами експерта Центру глобалістики "Стратегія XXI" та Ради зовнішньої політики "Українська Призма" Віталія Мартинюка, Росія дійсно вже дуже довгий час підтримує особисті дружні стосунки з президентом і політичним лідером Республіки Сербська Милорадом Додіком, який на посаді вже 15 років. Він періодично буває в Москві, навіть зустрічається з Путіним і через нього фактично реалізується російська політика не тільки по відношенню до Боснії і Герцеговини, а й щодо всіх Західних Балкан.
Експерт підкреслює, що в Боснії і Герцеговині немає чіткого керівництва країною: є уряд, але немає президента - є президія з трьох осіб, які по черзі керують. А Республіка Сербська робить якраз все для того, щоб Боснія і Герцеговина не стала цілісною державою з нормальним адмініструванням. Цікаво, що у Республіки Сербської тісні зв'язки з Сербією, хоча офіційно Белград підтримує цілісність Боснії і Герцеговини.
"Мілорад Додік завжди був дестабілізуючою ланкою в Боснії і Герцеговині. З його уст постійно лунають заяви про відділення і проведення референдуму. Як політик він не бачить себе в іншому статусі. Але він грає в небезпечну гру на національних почуттях етнічних сербів, які після балканських воєн в Боснії і Герцеговині відчувають себе в програші. Хоча я виключаю чергові війни на Балканах - населення занадто втомилося від війн в 90-х", - сказав сайту "Сегодня" Віталій Мартинюк.
Белград і Приштина – час до осені
Відразу після публікації доповіді Foreign Policy Research Institute загострилися відносини і між Сербією і Косово. У понеділок в Косовській Митровиці (місто на півночі Косово) пройшла спецоперація із затримання сербського дипломата Марка Джуріча – головного переговірника між Белградом і Пріштіною за посередництва ЄС.
Марк Джуріч приїхав на круглий стіл щодо створення сербських громад на півночі Косово за участю міністрів Косова і політиків і чиновників з Белграда, хоча напередодні отримав відмову на в'їзд.
В результаті круглий стіл перетворився в маски-шоу: косовська поліція, застосувавши сльозогінний газ і світлошумові гранати, затримала Джуріча, повернувши його до Сербії.
Можливо, в скандалі з затриманням і депортацією сербського дипломата і немає російського сліду. Але, недооцінювати вплив Москви на регіон теж не варто. На думку експерта Центру глобалістики "Стратегія XXI" та Ради зовнішньої політики "Українська Призма" Віталія Мартинюка, для продовження своєї агресивної політики Росії постійно потрібно щось нове. Адже, за великим рахунком, анексія Криму, початок війни на Донбасі, втручання в Сирію відбувалися, щоб відвернути увагу. Тепер виникає логічне запитання, а що далі? І слабким місцем є якраз Західні Балкани, де Росія має і можливості, і присутність, і звідки може продовжувати політику дестабілізації ЄС. Євросоюз хоче, щоб всі західні Балкани стали членами ЄС. До того ж Балканський регіон географічно розташований так, що будь-яка дестабілізація відразу стає відчутною для ЄС в цілому і відволікає його увагу на цей регіон від інших проблем, в тому числі і від війни Росії в Україні.
"Активізація проросійських сил на Балканах йде синусоїдою. Була спроба перевороту в Чорногорії в листопаді 2016-го, внутрішня дестабілізація в Македонії навесні-влітку 2017-го. Не скажу, що в Македонії Росія все організувала, скоріше вона скористалася ситуацією. По Чорногорії очікуються остаточні результати розслідування, але в Чорногорії вже заявили про причетність Росії. І всі ці спроби Москви обов'язково з чимось корелюються. По Чорногорії - зі вступом країни в НАТО. Але як би там не було, Чорногорія стала членом НАТО. Потрібно згадати і невеликі сплески по Косово, коли йшов поїзд, розмальований написами "Косово - це Сербія". Тобто, ця синусоїда існує і зараз черговий пік, пов'язаний не тільки з Республікою Сербською в Боснії і Герцеговині, але також і з Косово. І все це на тлі чергового загострення із Заходом - скандал навколо Солсбері, що триває висилкою дипломатів РФ. Це, до речі, збіглося з активізацією бойових дій на Донбасі. Росія не може залишитися без відповіді, але не може дати прямої відповіді, а шукає інші шляхи", - підсумував Віталій Мартинюк.
