"Багато країн, які повернулися спиною до політики ЄС щодо Росії, знаходяться під впливом брудних грошей з Росії. Такий поділ Європи викликано меркантильними особистими двосторонніх інтересів з Росією. Кіпр, Австрія, Болгарія і Греція (які не вислали російських дипломатів. – Авт.) , приділяють більше уваги російським брудним грошам, ніж спільній європейській позиції. Мальта, Кіпр і Португалія (також проігнорували дипломатичний бойкот. – Авт.), отримують значні прибутки від реалізації візової політики щодо російських громадян. Сотні російських громадян мали можливість придбати паспорт ЄС, який забезпечує цивільні права, а, отже – політичний вплив в Європі", – заявив представник політичної групи "зелених" в Європарламенті Свен Гігольд.
Наочним прикладом таких "брудних" російських грошей є і суто політичний проект "Газпрому" "Північний потік-2". Минулого тижня німецьке Федеральне відомство з судноплавства і гідрографії видало дозвіл на будівництво 30-км ділянки труби. Причому абсурдність ситуації в тому, що сталося це 27 березня – в день, коли Захід висилав російських дипломатів на знак солідарності з Британією.
Рішення Федерального відомства – фінальне, якого Росія очікувала від Німеччини. Якогось генерального дозволу німецького уряду, за словами президента Центру глобалістики "Стратегія XXI" Михайла Гончара, не потрібно. Експерт підкреслює, що за межами Німеччини "Газпрому" ще потрібно отримати дозволи Фінляндії, Швеції та Данії. У статті "Обхідні шляхи: як Росія хоче позбавити Україну статусу головного транзитера газу до Європи" сайт "Сегодня" вже писав, що ще в листопаді минулого року парламент Данії ухвалив закон, що забороняє прокладку труби через її територіальні води. Але Росія вже розробила обхідний маршрут.
Стосовно дозволів Швеції і Фінляндії, за словами Михайла Гончара, з ними проблем не буде. Траса "Північного потоку-2" фактично збігається з трасою "Північного потоку-1", яка вже була ними погоджена. До того ж, раніше шведи і фіни при всій своїй риториці про непотрібність будівництва ще одного газопроводу, дозволили "Газпрому" розмістити в трьох портах на своїй території бази зберігання трубної продукції для укладання.
"Позиція Німеччини, Австрії та Франції – результат "шредеризації" європейського політикуму. Але, як і росіяни, німці побоюються американських санкцій проти компаній підрядників і субпідрядників "Північного потоку-2". З формальної точки зору дедлайн їх введення закінчується тоді, коли "Газпром" отримає останні дозволу Фінляндії і Швеції у 2-му кварталі цього року. Але тут є цікавий момент: навіть за оцінками російських експертів, 90% цього проекту – імпортні труби, комплектуючі, обладнання, виконавці робіт (кредитні гроші теж закордонні. – Авт.). І американці за своїм списку санкцій законом (CAATSA. – Авт.) можуть ввести санкції проти підрядників в будь-який момент, навіть коли "Газпром" вже побудує значну частину труби", – сказав сайту "Сегодня" Михайло Гончар.
Торгівля вище принципів
Під час, здавалося б, згуртованості і єдності Євросоюзу з Британією, відзначилася і Франція. Так, 26 березня на знак солідарності з Лондоном Париж вислав 4-х російських дипломатів. Але рівно через три дні в МЗС Франції заявили, що Еммануель Макрон не збирається скасовувати свій візит на економічний форум в Санкт-Петербурзі в травні. "Так, наразі поїздка все ще запланована", – заявив міністр закордонних справ Жан-Ів Ле Дріан.
Про візит Еммануеля Макрона до Пітера для участі в Петербурзькому міжнародному економічному форумі 24-26 травня російські ЗМІ почали писати ще з осені минулого року. Причому за інформацією джерел російського "Коммерсанта", приватне запрошення французькому президентові Путін вручив ще в травні 2017-го під час їх зустрічі в Версалі. Тоді цей візит господаря Кремля в гості до Еммануеля Макрона як українська, так і французька преса, охрестили холодним душем для Москви. Саме на підсумковій прес-конференції у Версалі Путін назвав дочку київського князя Ярослава Мудрого, королеву Франції Анну Ярославну "російської Анною". Рівно через місяць після переговорів з Петром Порошенком в Парижі Еммануель Макрон нагадав Путіну, чия насправді була Анна Ярославна, назвавши її "Анною київською".
Але, незважаючи на публічні випади в бік Росії, Париж продовжував дипломатичну роботу з налагодження відносин з Москвою. Жан-Ів Ле Дріан регулярно їздить до Москви і навіть незважаючи на взаємну висилку 4-х російських і французьких дипломатів, прес-секретар Путіна Дмитро Пєсков заявив днями: "Досі Франція демонструвала позицію досить конструктивну в тому плані, що ні абстрагуючись від розбіжностей, часом досить серйозних ... Проте французьке керівництво не йде від діалогу і, навпаки, налаштоване на те, щоб вирішувати наявні проблеми шляхом діалогу. Це абсолютно збігається з підходами нашого президента".
