Українські експерти вже назвали цей пакет санкцій серією точних ударів по «больових точках» Володимира Путіна та його оточення. Проте частина аналітиків побоюється: нові санкції викличуть опір частини країн-членів ЄС, що мають бізнес з Росією, та що одних лише санкцій, навіть найсильніших, буде недостатньо, щоб Кремль погодився відступити в Україні.
Рішення Палати представників було ухвалене майже одностайно: 419 голосів за, троє – проти. Президент Центру глобалістики «Стратегія ХХІ» Михайло Гончар пояснює таку узгодженість внутрішньополітичними мотивами. За його словами, конгресменам важливо обмежити можливості Дональда Трампа ухвалювати волюнтаристські рішення.
«Але є й потужний міжнародний вимір, – погоджується він. – В пакетній зв’язці з санкціями проти Росії йдуть також санкції проти Ірану та Північної Кореї. Важко знайти тих, хто буде виступати проти».
Крім того, на думку експерта, рішення нижньої палати Конгресу має стати сигналом для Євросоюзу, чиї антиросійські санкції він оцінює як неефективні.
«Більший вплив на Росію мало падіння цін на нафту, а не запроваджені санкції, – нагадує Михайло Гончар. – Думаю, Трампу нічого не залишиться, окрім як підписати цей білль. Кількість голосів говорить, що, якщо він ухилиться від підписання, його вето буде легко подолане».
Олег Устенко, виконавчий директор міжнародного фонду Блейзера, звертає увагу на те, що основний удар санкцій зачепить найбільш чутливий сектор російської економіки – енергетичну галузь. При цьому, наголошує він, санкції накладають суттєві обмеження на співпрацю з російськими компаніями.
«Пробити одну свердловину коштує від 10 до 100 мільйонів доларів. При цьому ви не можете інвестувати в російські компанії цієї галузі, де доля держави перевищує одну третину. Одноразова сума інвестицій не має перевищувати 1 мільйон доларів, а за рік – 5 мільйонів. Фактично це неможливо реалізувати», – наводить цифри Олег Устенко.
Експерт додає, що початкова версія законопроекту була ще жорсткіша: «Початковий варіант білля, що вносився в Конгрес та Сенат, включав у себе позицію: не можна інвестувати в ті російські енергетичні компанії, де доля держави перевищує позначку в 10%. Потім, після серйозного спротиву з боку енергетичних компаній всередині самих США, припустиму норму збільшили втричі, до 33%. Якщо раніше державні компанії в багатьох проектах складали 50%, зараз я просто впевнений, політика з боку державних компаній Росії буде моментально спрямована на зниження до 30%».
Перекритий газ
Михайло Гончар зазначає, що новий санкційний проект також завдасть удару по газопровідному проекту «Північний потік-2», який у випадку його реалізації спільно з європейськими партнерами «Газпрому» може завдати Україні збитків в обсязі близько 2 мільярдів доларів щорічних надходжень плати за транзит.
«Я сподіваюсь, що ці дії з боку Сполучених Штатів, які будуть пильно моніторити, що роблять їхні європейські друзі з «Газпромом», поставлять серйозну перепону в реалізацї цього проекту, – каже він. – Німеччина, Австрія як на корпоративному, так і на урядовому рівні виступили проти санкцій. Разом з тим вони дедалі більше відчувають, що Росія зайшла надто далеко».
На думку експертів, санкції можуть стати причиною певного загострення між Євросоюзом та США, але навряд чи воно буде фундаментальним.
Михайло Гончар впевнений, що в Євросоюзі набагато більше противників «Північного потоку-2», ніж його потенційних бенефіціарів. «Достатньо згадати лист десяти глав держав та урядів країн ЄС до Європейської комісії минулого року, де мова йшла про неприпустимість реалізації «Північного потоку-2», – каже він.
Олег Устенко наголошує, що Європа та США мають набагато більше підстав триматись разом, ніж сваритись через Росію.
«Уявити, що Європа тепер буде не в американському фарватері, а пливтиме проти течії, майже неможливо, адже їх об’єднує дуже багато, в тому числі й НАТО. Бізнес може бути незадоволений, але не більше того», – впевнений він.
Михайло Гончар впевнений, що найбільше від санкцій проти Росії виграє Україна: «Коли агресія ведеться проти нас, важливо протистояти агресору, що має більшу вагову категорію, залучаючи до боротьби з ним серйозних гравців, – міркує він. – Гадаю, що, якщо це не спинить російську агресію, можливий третій потужний пакет, який матиме руйнівний для російської економіки характер».
Натомість політичний аналітик «Конкорд Капітал» Зенон Завада впевнений, що ніякі санкції не змусять Володимира Путіна відступити в Україні.
«Путін ніколи не піде з Криму – чи через санкції, чи через будь-які інші невійськові методи. Він розуміє: якщо капітулює та піде з Криму, його авторитет буде повністю знищений. Якщо російська економіка почне руйнуватися (унаслідок санкцій – ред.), Путін може задіяти нелогічні та дуже жорсткі тактики, в тому числі й у військовому плані, – впевнений він. – Так, треба тримати санкції. Але треба також знайти рішення, за допомогою якого Захід не дозволить Путіну порушувати міжнародне право, але водночас дасть йому зберегти обличчя».
