Непрямі вибори є нічим особливим для громадян, хоча іноді вони можуть мати суттєве значення, наприклад, у випадку обрання Президента Європейського парламенту. 17 січня відбудеться голосування депутатів Європарламенту за обрання нового Президента зібрання представників, яке обирається громадянами ЄС, оскільки чинний Президент - Мартін Шульц - йде у відставку після двох термінів перебування на посаді.
В результаті виборів може статись так, що правоцентристська Європейська народна партія (ЄНП), яка контролює відносну більшість місць у Європейському парламенті, стане контролювати й усі основні європейські інституції. Наразі Президент Європейської комісії Жан-Клод Юнкер і президент Європейської ради Дональд Туск є членами ЄНП.
Відповідно до політичної угоди між ЄНП і Прогресивним Альянсом Соціалістів і Демократів (СіД), яка зробила можливим обрання Президентом Європейського парламенту німецького соціаліста Мартіна Шульца, група СіД повинна підтримати кандидата від ЄНП Антоніо Таяні.
Однак, президент групи СіД Джанні Піттелла заявив, що велика коаліції з ЄНП повинна бути завершена, і вирішив балотуватися на посаду президента Європейського парламенту як кандидат від головної політичної лівоцентристської групи і лідер "хрестового походу" проти монополії правоцентристів у європейських інституціях.
Конкуренція між Таяні і Піттелла може призвести до поляризації Європарламенту та розподілу його на великі коаліції правоцентристстів і лівоцентристів. З одного боку, для того, щоб отримати переважну більшість, Антоніо Таяні та ЄНП потребують підтримки групи Європейських Консерваторів і Реформістів (ЄКР), яка є третьою за величиною групою Європарламенту та складається, зокрема, з британських Торі і представників польської правоцентристської правлячої партії Право і Справедливість (ПіС).
З іншого боку, для Піттелла і СіД, яка є другою за величиною групою в Європейському парламенті, необхідно забезпечити союз із групою Зелених і групою Європейських об'єднаних лівих/Ліво-зеленими Півночі (ЄОЛ/ЛЗП), а також отримати підтримку Альянсу лібералів і демократів за Європу (АЛДЄ) - групи, яку очолив колишній прем'єр-міністр Бельгії Гі Верхофстадт.
Для того, щоб переконати консерваторів об'єднатися з ЄНП та підтримати його кандидатуру, Антоніо Таяні, протеже колишнього прем'єр-міністра Італії Сільвіо Берлусконі, ймовірно пообіцяє підтримати заходи жорсткої економії, спрямовані на скорочення державних витрат. Він також може запропонувати виступити проти всіх політик, спрямованих на наближення України та Сербії до політичних та економічних стандартів ЄС, щоб заручитися підтримкою ультраправих і антиєвропейських партій.
З іншого боку, Піттелла може підтримати амбітні заходи проти політики жорсткої економії, щоб об'єднати довкола себе лівих, зелених і тих членів ЄП із групи АЛДЄ, що є прихильниками боротьби за права людини, соціальну рівність і з екологічними проблемами: все те, за що виступає Піттелла як президент групи СіД, а раніше - як віце-президент Європейського парламенту. Піттелла також, ймовірно, сприятиме більш активній ролі ЄС у продовженні приєднання України і Сербії до великої європейської родини.
Юнкер і Шульц підтримають Верхофстадта у тому, щоб уникнути представлення представників Південної Європи в інституціях ЄС
На перший погляд здається, що Таяні має суттєву перевагу через ймовірність коаліції з християнськими демократами, консерваторами і популістами, які можуть забезпечити його обрання. З іншого боку, Піттелла потрібно формувати дуже широку коаліцію соціалістів, демократів, лібералів, "зелених" і вкрай лівих.
Хоча Таяні і Піттелла є головними претендентами на посаду Президента ЄП, лідер АЛДЄ Гі Верхофстадт може стати остаточним переможцем через свої можливості виступити посередником між ЄНП та СіД і припинити незадоволення багатьох європейських громадян великою коаліцією християнських демократів і соціалістів.
До того ж, окремі джерела повідомляють, що нинішній Президент Європейського парламенту Мартін Шульц може подумувати про підтримку Верхофстадта замість Пителла для того, щоб дозволити державам "старої Європи" - Німеччині, Франції та Бенілюксу - підтримувати монополію в інституціях ЄС.
Тотальний контроль основних інституцій Європейського Союзу представниками "старої" Європи, швидше за все, призведе до повторення поганого керівництва європейськими справами, яке не гарантує ні пропорційного представництва, ні пропорційного ставлення щодо країн Центрально-Східної і Південної Європи.
Воно й справді, члени "старої" Європи традиційно неохоче діляться правами щодо прийняття рішень у ЄС з членами Центрально-Східної, Південної Європи, а також з країнами з-поза меж єврозони, наприклад, Данією і Швецією.
Якщо Верхофстадт стане президентом Європейського парламенту, дві основні європейські інституції будуть контролюватись політиками зі "старої" Європи, такими як Юнкер з Люксембургу та Верхофстадт з Бельгії.
У такому випадку, Центрально-Східна Європа буде представлена меншістю в ЄСівських інституціях , а Південна Європа не буде представлена в них взагалі.
В іншому випадку, якщо Таяні чи Піттелла стануть президентом Європейського парламенту, владні повноваження "старої" Європи будуть врівноважуватися представниками Центрально-Східної Європи, такими як президент Європейської Ради Дональд Туск (Польща), а також представниками Південної Європи, такими як Таяні або Піттелла, які обидва походять з Італії.
Асоційований експерт Центру глобалістики "Стратегія ХХІ"
@MatteoCazzulani
