Праймеріз в США: що очікувати Україні і Європейському Союзу

Неділя, 03 квітня 2016 17:19
Друк
Email

Як засвідчили перші результати, колишній державний секретар (міністр закордонних справ) Хілларі Клінтон та гоноровитий мільярдер Дональд Трамп є найбільш ймовірними кандидатурами на посаду Президента США. І коли пані Клінтон пропонує зберегти залученість США до вирішення глобальних викликів, пан Трамп виступає за самоізоляцію.

Необхідність покладатися на власні сили – ось що мають констатувати для себе як Україна так і Європейський Союз за результатами попередніх президентських виборів в США – виборчої процедури, за допомогою якої Демократична та Республіканська партії проводять відбір власних кандидатів на посаду Президента Сполучених Штатів Америки.

Після проведення перших праймеріз, більшість з яких пройшли в найбільш важливих з виборчої точки зору штатах, Демократична партія найймовірніше номінуватиме колишнього держсекретаря Халларі Клінтон, тоді як пан Дональд Трамп, нью-йоркський мільярдер, є ймовірним кандидатом від Республіканської партії.

Пані Клінтон, яка обійшла свого суперника, сенатора Вермонту Берні Сандерса, в таких важливих штатах як Флорида, Техас, Арізона, Північна Кароліна, Джорджія та Огайо та отримала величезну кількість делегатів. Тому її перемога на попередніх виборах демократичних сил є практично гарантованою.

На стороні республіканців, пан Трамп є лідером серед кандидатів у штатах з багаточисленним населенням і виграв у Флориді, Арізоні, Північній Кароліні та Джорджії. Однак сенатор Техасу Тед Круз, вигравши у власному штаті Техас, а також в Алясці, Юті та Айова, все ще перебуває у сильній конкурентній позиції спільно з губернатором Огайо Джоном Касічем, який виграв праймеріз у власному штаті Огайо.

Враховуючи таку ситуацію, історичний інтерес США до Європи, який проявлявся більше пятидесяти років, з високою ймовірністю продовжить знижуватися. Тенденція, закладена чинним Президентом США Бараком Обамою по переорієнтації американської зовнішньої політики з Європи та азійсько-тихоокеанський напрямок та західну півкулю, ймовірно збережеться наступним очільником Білого дому.

Хілларі Клінтон, яка перебувала на посаді держсекретаря під час першої каденції Обами, була виконавцем повороту американської зовнішньої політики з Європи до Азійсько-тихоокеанського регіону з метою балансування зростаючої потуги Китаю.

Хоча пані Клінтон продемонструвала глибоке розуміння ситуації в Європі, коли вона перед оголошенням свого наміру балотуватися на президента США, заявила, що саме Росія, а не Китай є головною загрозою для США при вирішенні глобальних питань. Вона також порівняла незаконну анексію Криму Росією та окупацію Донбасу із аншлюсом Чехословаччини та Австрії нациською Німеччиною в 30-х роках.

Ситуація може стати ще гіршою як для Європейського Союзу так і для України, якщо пан Трамп буде обраний наступним президентом США. Європа має хвилюватися не лише через його пихату риторику про потребу відновити добрі взаємовідносини між США та РФ – Дональд Трамп офіційно вихваляє російського президента Владіміра Путіна, заявляючи, що він знає шляхи співпраці з Москвою по глобальних питаннях – але це тому, що він ізоляціоніст.

Фактично, пан Трамп погоджується, що США має покращувати свою економіку шляхом виходу із форматів вирішення глобальних питань та підвищення зобов’язань з вирішення внутрішніх питань. Пан Трамп, який дуже рідко говорить про глобальні питання в своїх виступах, переконаний у необхідності закрити кордони США з метою протидії нелегальній міграції та терористичній загрозі.

Дещо краще бачення глобальних питань ніж у пана Трампа є в інших двох кандидатів від республіканців. Сенатор Круз погоджується, що США має посилити НАТО з метою захисту світу від тероризму та збереження цінностей західної цивілізації, таких як демократія, свобода та права людини. Однак сенатор Круз також переконаний, що США має зменшити ступінь залученості до вирішення кризових питань, зокрема, на Близькому Сході.

Джон Касіч має схожі переконання із сенатором Крузом. Він проти інтервенціонізму на Близькому Сході, хоча і вважає за необхідність збільшити оборонний бюджет США. Однак губернатор Касіч так само як і Дональд Трамп не погоджується з сенатором Крузом в питанні потреби анулювати ядерний договір з Іраном, який був досягнутий Адміністрацією Обами і який підтримується також панею Клінтон.

Хілларі Клінтон є найкращим варіантом для України

З точки зору України, найбільш вигідним є сподівання на те, що пані Клінтон очолить наступну Адміністрацію в Білому домі. Не дивлячись на те, що пані Клінтон у якості держсекретаря Адміністрації Обами намагалася «перезавантажити» відносини між США та РФ, саме вона підтримала надання летального озброєння Україні для посилення можливостей Києва захистити свої кордони від російської агресії.

Як сенатор США, пані Клінтон закликала інтегрувати Україну та Грузію в НАТО і переконана у необхідності збереження ролі США як провідного захисника демократії, свободи та прав людини в Європі через інтеграцію країн колишнього СРСР та Балкан в євроатлантичну спільноту.

Менш вигідним для України може стати президент Круз. Як напередодні так і під час виборчої компанії, сенатор Круз заявив, що США має втручатися в питанні збереження територіальної цілісності України відповідно до Будапештського меморандуму, порушеного РФ через анексію Криму, яка спільно з Великобританією та США є його підписантом.

Губернатор Касіч є також вигідним кандидатом для України, так як він переконаний у потребі озброїти Україну та почати жорстку конфронтацію з Росією.

Найменш позитивним для України стане президентство Трампа. Трамп заявив, що не цікавиться подіями в Україні, заявляючи про відповідальність Європи за події в регіоні, до яких США не повинно мати відношення.